Стафілококоз у собак

Стафілококи - це частина звичайної мікрофлори шкірних покривів, слизових оболонок і нижнього відділу кишечника; їх найчастіше виявляють в передніх відділах носових ходів у 70-90% тварин. Вони можуть виділятися протягом тривалого часу. Носійство в носових ходах часто супроводжується вторинною колонізацією шкіри. Порушення цілісності шкірних бар‘єрів спияє колонізації золотистого стафілокока. Дане захворювання уражає абсолютно всіх собак незалежно від породи і віку, однак відмічається деяка підвищена схильність у шарпеїв, чау-чау, бульдогів англійських та французьких, боксерів, мастіно неаполітано, чихуа-хуа і бульмастифів. Розвиток хвороби тісно пов‘язаний зі станом імунітету, тому будь-яка патологія може спровокувати розвиток гнійного запалення шкіри через зниження загального імунного захисту організму.

Захворювання виникає внаслідок: 

• тривалого перебування собаки в некомфортно теплому і вологому середовищі;
• незбалансованої годівлі або різкої зміни раціону;
• глистних інвазій;
• нестачі фізичної активності або її надлишку, що призводить до хронічної втоми;
• шкірних ушкоджень (подряпини, мікротріщини, порізи, рани);
• неправильної гігієни шкіри або повної її відсутності;
• алергій;
• при затяжному лікуванні опіків.

Механізми зараження:

• повітряно-крапельний;
• аліментарний (з їжею);
• зараження у ветеринарному закладі, в якому не стежать за санітарно- гігієнічними нормами;
• контактно-побутовий

На перебіг хвороби впливає наявність:

• Цукрового діабету; 
• Виснаження; 
• Проблем з шлунково-кишковим трактом, особливо з кишківником;
• Патологій системи кровотворення і кровообігу;
• Наявність нашкірних кровосисних паразитів (кліщі, блохи).

Клінічні ознаки

Основним клінічним симптомом стафілококозу є дерматити або як ще їх називають – піодермії. Піодермію класифікують в залежності від глибини ураження дерми та клінічних симптомів. Піодермію поділяють на поверхневу та глибоку. Поверхнева піодермія супроводжується ураженням верхніх шарів епідермальної тканини і проявляється неглибокими ерозіями, невеликим ексудативним процесом і періодичним свербежем. Розрізняють два види поверхневої піодермії. Один проявляється гострим вологим дерматитом і називається вологою екземою. При відсутності лікування запальний процес може поширитися і захопити більш глибокі шари дерми. Другий - поверхневий фолікуліт – коли в запальний процес втягуються поверхневі структури волосяного фолікула. У деяких хворих реєструють алопецію, еритеми і гіперпігментацію. Глибока піодермія характеризується залученням в запальний процес, не тільки волосяних фолікулів і епідермального шару, а й власне дерми та підшкірної клітковини. Фолікулярні стінки звичайно звичайно руйнуються і можуть виникати фурункульозні вогнища. Глибока піодермія у собак може бути локальною і генералізованою. Генералізована форма глибокої піодермії у собак супроводжується фурункульозом, виразками, збільшенням регіонарних лімфовузлів і рясними ексудативними процесами. При великій площі ураження глибокою піодеормією шкіри, у хворої собаки спостерігається підвищення температури тіла. У собак найбільш часто зустрічається ураження в ділянці голови, фолікуліт і фурункульоз, міжпальцевий фолікуліт, анальний фурункульоз та назальна піодермія, що уражає спинку носа. Стафілококова інфекція може уражати слизові оболонки статевих органів. У сук при стафілококозі діагностується стафілококовий вагініт, що супроводжується гнійними, а іноді катаральними виділеннями. Якщо своєчасно не почати лікування, то стафілококовий процес може перейти на матку і викликати ендометрити або піометру. При ураженні стафілококовою інфекцією самців у них розвивається постити, які клінічно проявляються гнійними виділеннями з препуція. Якщо своєчасно не почати лікування, то захворювання переходить у хронічну форму, що призводить до розвитку проліферативних процесів, які призводять до патологічного розростання епітеліальних тканин препуція. Стафілококова інфекція у собак може протікати у вигляді стафілококового отиту. При клінічному огляді, методом пальпації ураженого вуха, можна почути хлюпаючі звуки, які видає ексудат, що накопичився. При відсутності лікування в запальний процес починають втягуватися тканини зовнішнього вуха і епітелію вушної раковини. В окремих собак стафілококовий отит може ускладнюватися кон‘юнктивітом і запальним процесом в деяких залозах. Отит у собаки супроводжується набряком, почервонінням і болючістю. У цуценят, особливо перших днів життя, стафілококова інфекція протікає по типу харчового отруєння. Захворювання у цуценят починається раптово на 2- 7 день життя і проявляється розвитком діареї та швидким зневодненням організму, яке призводить до летального результату. У дорослих собак стафілококові діареї розвиваються рідко.

Лікування

Лікування хворих стафілококовою інфекцією повинно проходити комплексно. При лікуванні застосовують як місцеву, так і загальну тeрапію. В першу чергу лікування включає використання антибактеріальних препаратів місцевої та системної дії. Широкий спектр протимікробних засобів для лікування стафілококозу Ви можете знайти в мережіветеринарних аптек «Ветмаркет».